- заздрити
- —————————————————————————————за́здритидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
заздрити — рю, риш, недок., без додатка і кому, чому, на кого – що, рідко в чому. Відчувати заздрість до кого , чого небудь … Український тлумачний словник
завидник — а, ч. Людина, схильна заздрити, у якої заздрість виявляється як вада характеру … Український тлумачний словник
завидувати — ую, уєш, недок., кому, чому, рідко на кого – що. Те саме, що заздрити … Український тлумачний словник
заздритися — рюся, ришся, недок., на що, розм. Те саме, що заздрити. || Заздрячи, пристрасно бажати, прагнути оволодіти чим небудь … Український тлумачний словник
заздростити — ощу, остиш, недок., кому, чому, на кого – що і без додатка, діал. Заздрити … Український тлумачний словник
заздрувати — ую, уєш, недок., діал. Те саме, що заздрити … Український тлумачний словник
позаздрити — рю, риш. Док. до заздрити … Український тлумачний словник
жалюзі — (фр. заздрити) 1. Вікно з багатьма стулками ставень, які закривають приміщення від небажаних поглядів. 2. Штора з пластинками, якими через горизонтальні або вертикальні щілини регулюється світло або повітряний потік … Архітектура і монументальне мистецтво
завидувати — дую, дуєш, Пр. Заздрити. Матрона нехтячи, завидувала щесцю молодят … Словник лемківскої говірки